Людина, згідно багатьох передань, була сотворенна істотою тонкоматеріальною ( в Єдемі) і тому поняття споглядання внутрішнього світла є для неї цілком природнім станом  в процесі енергообміну та взаємопізнання зі Своїм Творцем – єдиною причиною Світобуття. На підтвердження цього є слова Христа: “Ви є світло Світу” (Мт.5,14). Чому “споглядання світла” в езіхазмі  є чільною темою і такою важливою практикою?

На це питання відповідає Григорій Палама, кажучи : « Господь сказал своим ученикам: есть некоторые из здесь , которые не вкусят смерти, как уже увидят Царство Божие, пришедшее в силе (Мрк.9,1), а по прошествии дней шести Он взял Петра, Якова и Иоанна и, взойдя на Фаворскую гору, просиял, как солнце, одежды его сделались белыми, как свет (Мф.17,1-2)…они увидели, по обетованию Спасителя, Царство Божие, тот Божественный и неизречённый Свет…А Дамаскин, Богослов и Златоуст называют тот Свет естественным сиянием Божества. Первый пишет: «Сын, рождённый от Отца, имеет в себе безначальное и природное сияние.., и слава божества становится также славой тела.” »  («Сто пятьдесят глав» Св.Григорий Палама, Краснодар 2006, гл.40, ст.209-211 )

Пояснюючи слова Григорія Палами , В.Н.Лоський звертає увагу на те, що божественне світло – “это данность мистического опыта, это видимый аспект Божества, энергий, в которых Бог сообщяется и открывается тем, кто очистил своё сердце. Этот свет или озарение , превосходящие разум и чувства, являя себя всему человеку, а не какой-то одной способности его восприятия.” ( Богословие и Боговидение. Лосский В.Н., ст. 98-99). Тому всі органи та провідники людського світосприйняття повинні бути приведенні в стан повної концентрації на процессі творення данної практики, щоб якомога швидше була досягнута її ціль.

Ось що каже Св.Оріген стосовно перепон по очищенню серця, що їх нам ставить психо-емоційний світ, та як треба з цим справлятись: «…всяким хранением соблюдай своё сердце(Притчи 4,23), дабы никакой демон не вошёл в ум наш или какой либо вражий дух ненаправил наше воображение туда, куда ему угодно. Мы, напротив, молимся чтобы свет знания славы  Божией воссиял в сердцах наших (2 Кор.4,6), чтобы Дух Божий вселился в наше воображение и образовал в нём образы божественных предметов. Ибо все водимые Духом Божьим, сии суть сыны Божии(Рим.8,14)»  (“Ориген.Против Цельса апология христианства”, Москва 1996, ст.360)

Неодноразово я зустрічався з цією позицією і в св.Івана від Хреста. Він поетапно описує процес, через який нам необхідно пройти, щоб досягнути стану чистого споглядання. Це є процес очищення різних розумових сприйняттів та уявлень, що бувають природнього та наприроднього походження. Природнє пізнання розвивають як роздумування, уява так і почуття. Надприродні (духовні) ж поділяються на особливі( видіння, об’явлення, слова та дух.відчуття) та загальні – споглядання.  “Власне до такого споглядання нам  і треба привести душу, провадячи її через усі названні вище сприйняття й уявлення, починаючи від перших . І очищуючись від них”- говорив св.Іван від Хреста. ( Сходження на гору Кармель,Св.Йоан від Хреста, Львів 2012, ст.185)  
Ось чому данний метод передбачає багато психосоматичних вправ , та весь спектр інтроспективних вправ по самоудосконаленню, про  які йтиметься в подальших статтях, публікаціях та зустрічах наших членів та прихильників.