Щодо допомоги тваринам, то «Харківський порятунок тварин» отримав підтримку з-за кордону, і всіх потребуючих ми координували безпосередньо до них. Інтуїція підказувала, що незабаром ситуація стане зрозумілішою. Попри незначні точкові акції допомоги окремим людям, ми зосередилися на активній роботі в інформаційному полі. Діяльність Богдани Райхерт додавала нам впевненості у необхідності допомоги фронту. Водночас наша учасниця Ольга Бречко, яка відповідала за написання статей, вступила до лав ЗСУ. Через це невеликі акції не висвітлювалися в щоквартальних публікаціях, але залишилися в серцях тих, кому ми допомогли.
Особливо запам’ятався день, коли Ольга зателефонувала з проханням допомогти у закупівлі техніки та програмного забезпечення для бригади, в бухгалтерії якої вона перебувала. Це було дороговартісне завдання, адже необхідно було створити незалежний пункт, що обслуговував би всю бригаду. Завдяки Божій допомозі нам вдалося закупити все необхідне, віддавши всі наявні ресурси, а також залучити Тараса Бабича з клініки «Пародент», з яким у нас вже була тривала співпраця.