Допомога фронту - сімнадцята частина
На цьому етапі немає жодної родини в Україні, яка б була байдужою до викликів та реалій війни. А, отже, меседж про допомогу фронту ми отримуємо з «перших рук».
Вже понад місяць тому як до ЛГМО «Ліствиця» надійшов запит про потреби для кількох відділень прикордонників на сході країни. Для наших захисників закупили за оптовими цінами консерви м’ясні та рибні, зібрали серед волонтерів крупи, медикаменти, одяг, специфічну амуніцію. Також мали нагоду посприяти в доставці дрону для виконання завдань на прикордонних територіях. Хто як і кому просили не розповідати, але поєднання співпраці Тернополя, Львова та Харкова а також низки європейських помічників і з Франції і з Польщі і з Німеччини посприяли цьому вельми.
Інколи обставини приводять нас до потребуючих зовсім несподівано. Захисники тварин в одному із розбомблених селищ Харківщини спасаючи братів наших менших зустріли родину в розбитому будинку. Потерпілі не мали теплих речей. Оперативно, силами волонтерів та небайдужих людей зібрали та надіслали дві 30-ти кілограмові коробки предметів першої необхідності, одягу та взуття. Дякую кожному що оперативно відгукнувся.
Війна спонукає нас бути більш діяльними та ефективними в допомозі на місцях. Для поранених хлопців з контузіями привезли з-за кордону вітаміни для відновлення мозкової активності. Вельми вдячні п. Агнешці, яка мала можливість привезти медикаменти.
Волонтер із Франції нам змогли придбати і передати для внутрішніх потреб громадської організації зарядний пристрій, що забезпечує роботу нашого осередку в часі короткотривалих відключень світла. А ось історія із старим майданівським генератором мала своє продовження вже в реаліях теперішніх блекаутів. Хлопці його зберегли а один із наших подвижників зміг знайти якісний та недорогий сервіс і завезти на реставрацію. Тепер він працює як годинник і ми готові облаштувати пункт обігріву у випадку нагальної потреби… Як то кажуть, той хто вірний в малому – зможе колись бути відповідальним і в великому.
Війна дуже виразно поставила перед нами питання ідентичності і показала, що немає універсального способу перечекати війну. Важливим стимулом для нас є надія і допомога всім хто цього потребує зараз, а отже гуртуємося і допомагаємо.